с. Преображенка. Дошкільний навчальний заклад "Малятко"


запам'ятати

 

Сторінка психолога

 

 

   /Files/images/moya_stornka/Психологічна скарбничка.gif

 

Чого бояться діти?

Чого бояться діти?

До 7 років у дітей переважають так звані природні страхи, засновані на інстинкті самозбереження. В 7-10 років настає як би рівновага між природними та соціальними страхами (самотності, покарання, запізнення). Якщо описати це більш детально, то можна виділити конкретні страхи, властиві кожному періоду життя.


Перший рік життя

- Страх новизни навколишнього середовища
- Страх віддалення від матері
- Боязнь сторонніх людей

Від 1 до 3 років

- Боязнь темряви (основний страх в цьому віці)
- Страх залишатися одному
- Нічні страхи

Від 3 до 5 років

- Страх самотності, тобто страх "бути ніким"
- Страх темряви
- Боязнь замкнутого простору
- Боязнь казкових персонажів (як правило, в цьому віці вони асоціюються з реальними людьми)

Від 5 до 7 років

- Страхи, пов'язані зі стихіями: пожежею, глибиною і т.п.
- Боязнь батьківського покарання
- Страх перед тваринами
- Боязнь страшних снів
- Боязнь втратити батьків
- Страх смерті
- Боязнь спізнитися
- Страх перед зараженням якоюсь хворобою

Від 7 до 11 років

- Боязнь школи ("Шкільна фобія")
- Страх "бути не тим"
- Боязнь зробити помилку
- Боязнь поганої оцінки

Від 10 до 16 років

- Страх перед зміною своєї зовнішності
- Страх "бути не собою"
- Нав'язливі страхи, побоювання, сумніви міжособистісного походження.

 

Ось кілька порад, які допоможуть знизити ризик розвитку страхів або тривожності у вашої дитини:

1. Період вагітності - не найкращий час для вирішення питання про доцільність народження дитини, для складання іспитів, захисту дипломних робіт, дисертацій та інших стресових ситуацій. Це також не кращий час для з'ясування відносин.

2. Пам'ятайте, що в першу чергу ви - не керівний працівник, не ділова жінка, а мама. Будьте суворою, рішучою і принциповою на роботі, а вдома - ніжною, люблячою, безпосередньою, турботливою і уважною.

3. Дитина не повинна відчувати себе ні "Попелюшкою", ні "Кумиром сім'ї", краще обрати щось середнє.

4. Дозволяйте дитині якомога більше майструвати, гуляти, бігати, частіше запрошуйте в гості її друзів-однолітків.

5. Не лякайте дитину вовками, міліціонерами, лікарями і т.п. Адже дитина серйозно сприймає те, що нам здається незначущим або нереальним.

6. Знаходьте більше часу для малювання. Грайте всією родиною.

7. Сприймайте дитину такою, якою вона є. Не порівнюйте її з сусідським красенем Ванею або відмінником Сашком.

8. Любіть свою дитину. Не забувайте про необхідність тілесного контакту з нею. Нехай ваша дитина стане рівноправним членом родини зі своїми правами та обов'язками. Будьте своїй дитині справжнім другом!

На щастя, більшість дитячих страхів обумовлені віковими особливостями і з часом минають, але саме батьки повинні постаратися, щоб ці страхи не стали болісно нав'язливими і не збереглися на тривалий час. Що ж для цього потрібно зробити? Якщо у вас довірчі відносини з дитиною і ви набралися терпіння, можна приступати до поетапної спільної роботи по позбавленню від страхів.

Етап перший - "Малюємо страхи".

Кожне заняття малюванням має тривати 30-40 хвилин в спокійній обстановці. Перед заняттям дайте дитині пограти самостійно, встановіть з нею дружній контакт. Після цього можна перейти до бесіди, мета якої - виявити те, чого боїться дитина. Можна це зробити в формі гри. Сісти краще поруч з дитиною, а не навпаки, не забувайте періодично підбадьорювати малюка. Запитуйте: "Скажи, ти боїшся або не боїшся?" і чекайте відповіді. Після невеликої паузи можна перейти до наступного можливого страху, причому саме питання "боїшся чи ні" потрібно повторювати тільки час від часу. Якщо дитина всі страхи заперечує, попросіть її відповідати не "так" чи "ні", а розгорнуто, наприклад "я не боюся темряви"...

Свої питання краще не читати з папірця, хоча для орієнтації можна скласти список можливих страхів, наприклад: "Скажи, ти боїшся чи ні, коли залишаєшся один; якихось людей; маму чи тата; захворіти; Баби Яги; Кощія Безсмертного; Бармалея; темряви; вовка; ведмедя; інших тварин; машин; поїздів; висоти; води; пожежі; крові; болі; уколів; метро; ліфту; великих вулиць і т.д.

Бесіду краще закінчити спільною рухомою грою...

Після цього запропонуйте дитині намалювати предмет, названий першим у якості того, що викликає страх. Малювати краще фарбами або фломастером. За допомогою малюнків можна усунути страхи, причиною яких є гра уяви, те, що ніколи не відбувалося, але, на думку дитини, може статися ...

Другий етап - "Предметно-рольові ігри".

Психологічно спрямовані ігри знімають у дитини надлишок скутості та страху, що виникають в темряві, в замкнутому просторі, при попаданні в незнайому обстановку. Дитина стає більш впевненою у собі, позбавляється від зайвої сором'язливості.

Гра "П'ятнашки" - дозволяє дитині зняти страхи нападу, боязнь покарання батьків, налагодити більш безпосередній контакт між батьками та дітьми. Суть гри - обмежити ігровий майданчик і розставити на ньому безладно стільці, будь-які предмети. Ведучий наздоганяє гравців, намагаючись торкнутися до них по спині. Кого наздоженуть - тому водити...

Гра "Хованки" - дозволяє зняти страхи темряви, самотності, замкнутого простору. Заздалегідь обумовлюються місця, де ховатися не можна. Потім вимикається світло, залишається тільки